Опубліковано Василь Сосюк
Височіє на міському цвинтарі, що по вул. Ковельській, пам’ятник з чорного граніту у формі хреста. Встановлений знак на братській могилі Січовим стрільцям, які загинули в боях під Сарнами в 1919 році…
Після підписання четвертого Універсалу 22 січня 1918 року Українська народна республіка проголосила про розрив зв’язків з більшовицькою Росією. Україна стала вільною самостійною державою. Непростий тоді був час. Під охороною Січових стрільців Уряд відступав зі столиці в Житомир, але згодом назріла потреба пробиватися на Сарни. У Коростень прибув стрілецький полк. А перша сотня Січових стрільців 19 лютого добралася до Клесова, де дізнались, що в місті більшовики. Військові озброєного їх технічного потягу вирішили підірвати міст через річку Случ, але там виставили свою розвідку Січові стрільці. Зав’язався бій. Міст уцілів. На підмогу українським бійцям підійшов бронепотяг з Коростеня, і почався наступ на Сарни. У результаті частина більшовиків склала зброю, решта втекла в Лунінець. Настало невелике перемир’я. За цей час військові сили Центральної Ради провели перегрупування та доозброєння. Згодом під Антонівкою, Карпилівкою та Олевськом ця батарея пройшла випробування боями. Унаслідок кровопролитних сутичок під Сарнами загинули 245 Січових стрільців. У потязі, що стояв біля міста, розмістилися члени Центральної Ради на чолі з першим Президентом Михайлом Грушевським. Тут він написав свою роботу під назвою «На порозі нової України. Очищення вогнем». З-під по-ліського містечка делегація українського Уряду відбула в Брест-Литовський для укладання миру…
Щороку на могилі героїв відбувається мітинг. Пройшов він і нинішнього. Директор Сарненського історико-етнографічного музею Раїса Тишкевич розповіла присутнім про далекі події. Звернувся до учасників зібрання й міський голова Леонтій Ніколайчук. Потім відбулася панахида. На знак шани від нащадків біля пам’ятного знака учасники мітингу поставили корзину живих квітів і схилили голови у хвилині мовчання.