Опубліковано СН
Чотири роки поспіль займається в гуртку «Бісероплетіння» Будинку дітей і молоді м. Сарни Тамара Добродій. Наполегливість і трудолюбивість дівчини вражають. З першого року навчання, закохавшись у бісер, плела найпростіші роботи: брелочки, невеличкі ланцюжки, ягідки, кулончики. Надалі Тамарині руки почали створювати складніші й об’ємніші роботи. В її доробку - багаті кольє, інкрустація бісером ікон, картин, створення низки панно, корзинок з різнобарвними фруктами, а ще великий вибір ґерданів. Думаєте, що це? Це нагрудна прикраса з бісеру, що прийшла до нас ще з 18-го століття, - у вигляді петлі з суцільної або ажурної смужки різної ширини, яка одягалася через голову на шию, а спереду з’єднувалася медальйоном. Щоб сплести таку красу, треба мати спеціальний верстачок, який юна майстриня виготовила власноруч. До того ж, ця робота складна, потребує максимум уваги та фантазії.
Дивлячись на дівчинку, захоплюєшся її натхненням, здатністю бачити красу в усьому, добротою. Бо тільки добрі руки можуть створити таке різнобарв’я, а виходить у неї щоразу щось нове, незвичайне. Коли Тамару запитують, що подарувати на іменини, не вагаючись, просить багато бісеру. Мама йде назустріч доньці, накуповує для неї матервал, підтримує у творчих пошуках. А майстерністю завдячує своєму керівникові - Людмилі Радько, яка навчила азам бісероплетіння, викохала рукодільницю і зараз з гордістю називає обдарованою дитиною. У майбутньому Тамара мріє відкрити індивідуальну виставку, на якій, сподіваюсь, будемо почесними глядачами.
Неоніла ЛОХВИЧ,
слухачка «Прес-центру» БДМ.