Сарненські новини online

А почалося все з листа, з яким до редакції звернувся Віталій Онанко (колишній фахівець у сфері охорони довкілля та екології людини, зараз на пенсії). На прохання друзів і знайомих, які мешкають у житлових будинках поряд із ТзОВ «Сарненський завод металевих виробів», хотів особисто ознайомитись з виробництвом, щоб мати певні об’єктивні дані щодо можливості негативного впливу на здоров’я громадян, які проживають на прилеглих до цеху цинкування територіях.

Рідніші від найближчої родини
(відомо, мабуть, не лишень мені)
Для мене стали «Сарненські новини»,
Й зелені загорілися вогні.

Усе пізнається в порівнянні. Недавно доля підкинула мені неприємний сюрприз: довелось терміново робити операцію. А оскільки три роки тому подібне хірургічне втручання я вже переніс, то після повернення з лікарні виникло бажання поділитися деякими думками щодо медичного обслуговування. Що змінилося за цей час? Якого прогресу досягли?

Свого часу «районка» надрукувала мого листа про відвідини музею Великого Кобзаря, що в Північній Пальмірі. Тоді просив сарненських майстринь поділитися вишитими рушниками, щоб прикрасити приміщення, що зберігає пам’ять про нашу національну святиню. Першою відгукнулась жителька райцентру Анастасія Карпишина, яка пожертвувала для цієї благородної мети свій найкращий витвір (на фото).

Доброго дня, шановна редакціє!

Коли побачив це дерево поблизу поліклініки вузлової лікарні, зрадів. І одразу завітав до головного лікаря, депутата обласної ради попередніх скликань Івана Усика, щоб подякувати за збереження зеленого друга-ветерана.