Сарненські новини online

У різдвяні дні на лікування в Сарни приїхала 12-літня чемпіонка з шахів Анастасія Гордієнко, жителька міста Кам’янка Черкаської області. На Батьківщині дівчинку знають, як дитину-вундеркінда, бо коли в три роки її однолітки ще бавились іграшками, маленька Настя вже впевнено розв’язувала шахові задачі та етюди, наполегливо торуючи стежину на вершину спортивного Олімпу.

Так уже випало, що святкуючи Світле Господнє Різдво й Старий Новий рік, який ще співпав з річницею одруження, між цими датами закарбувалась ще одна, яку Микола ПОТАПОВИЧ згадує щороку – 11 січня – день визволення Сарн від німецько-фашистських загарбників

Юлія НИКОНЧУК із с. Селище вже 6 років має статус інваліда І групи. Колись дівчина навчалась у місцевій школі, згодом освоювала фах кухаря-кондитера у ВПУ № 29 м. Володимирець. Та після закінчення другого курсу, влітку 2005 року, потрапила в автокатастрофу.

виростили Лідія та Василь Волосєвичі із Сарн

каже жителька Сарн Валентина Ососкало, в якої немає лівої руки, а на правій лише два пальці. Про незвичайну долю цієї жінки розповіли її сусіди. «Напишіть про Валентину Ососкало, яка особлива тим, що хоч і має тільки півруки, у роботі не поступається фізично здоровим. Пере, готує їсти, консервує на зиму овочі, інакше кажучи, є гарною господинею, турботливою мамою та дружиною»,- мовила одна з них. В оселі Валентини Федорівни й справді приємно здивував святковий порядок у кожній кімнаті. Ні, не тому, що вона чекала гостей, тут всюди лад. У її маленькому будиночку завжди так.

З Халіною Лєвковські, яка живе в Гданську, зустрілись у редакції. Вона шукала листівки, на яких була б зображена вулиця Перацкого (нині Просвіти), де до війни жила її мама. І поки наш фотограф шукав для неї необхідні знімки, Халіна розповіла свою історію.

З Евелін Фабрікант та її сином Джеєм зустрілись абсолютно випадково. Зайшли в Сарненський історико-етнографічний музей разом з молодою художницею Лідією Панчук, щоб запропонувати її картини на виставку.

Про таких людей, як Антон Грабовський, що мешкає в гірничому селищі Томашгород Рокитнівського району, в народі говорять: голодного нагодує, спраглого водою цілющою напоїть, немічному допоможе.

У чому успіх довгого шлюбу? Запитайте в подружжя Максимчуків з Вирів, які прожили разом півстоліття Ольга й Петро народились у с. Білка Березнівського району. Навчалися в одній школі і в одному класі. Але що то було за навчання в післявоєнний час?

Древні філософи говорили: вісім дарів має жінка, але основна її місія – продовження роду людського. У тяжких муках з’являється на світ нова людина, слабка та беззахисна її мама. Фізично.

жителі хутора Рихта Григорій і Любов Наливайки Розповідь-сповідь Григорія Наливайка, у минулому в’язня з 6-річним перебуванням у місцях позбавлення волі, уже з перших слів вразила до глибини душі.

Звернутися до газети змусила стаття «Взірець доброчесності простої людини», надрукована в № 40 від 7 червня ц.р. У ній згадувалась і дорога мені людина – дідусь Давид Дубинець.

Нещодавно в музей завітав цікавий відвідувач - Борис Бичковський. Народився в селі Селище, а тепер проживає в Москві й працює інженером в одній із московських організацій. Борис Іванович досить цікава особистість.

Якось на уроці української мови говорили про наші дитячі мрії. Хтось хотів стати лікарем, хтось будівельником. Та раптом запитали в Надії Сапатової, вчительки, ким вона мріяла бути в дитинстві.

Дякувати Богу, ось уже 85-річну межу життя переступив Кіндрат Бережний із Короста. На долю цього чоловіка випало чимало випробувань. З великим задоволенням погодився пригадати життєвий шлях сивий, але статний, підтягнутий, з лагідними світлими очима дідусь.